прохарамаркати
ПРОХАРАМАРКАТИ, аю, аєш, перех. і неперех., зневажл. Док. до харамаркати. - Що буде, то буде! Коли оживе [Марко], буду йому товаришем, а ні - поховаю; усе ж таки хоч яку-небудь молитву прохарамаркаю над грішним (Стор., І, 1957, 344); Думаючи про пироги й товсту Лукію, піп нашвидку прохарамаркав : «Хрещається [хреститься] раба божа Лукі-ія» (Донч., III, 1956, 20).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохарамаркаю | прохарамаркаємо |
2 особа | прохарамаркаєш | прохарамаркаєте |
3 особа | прохарамаркає | прохарамаркають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прохарамаркав | прохарамаркали |
Жіночий рід | прохарамаркала | |
Середній рід | прохарамаркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохарамаркаймо | |
2 особа | прохарамаркай | прохарамаркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прохарамаркавши |