пруток
ПРУТОК, тка, ч. Зменш.-пестл. до прут. От панотець читати вчить: З прутків вербових укладають Здорові букви на піску (Фр., X, 1954, 279); Решітки - це похилі рами з поздовжніми металевими прутками, установленими на віддалі 15-20 мм один від одного (Довідник сіль. будівельника, 1956, 356); Швидко-шпарко перебирали її пальчики якісь прутки, з-під котрих випливала дірчава стежечка, далі - кружало, далі знову стежечка (Мирний, III, 1954, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пруток | прутки |
Родовий | прутка | прутків |
Давальний | пруткові, прутку | пруткам |
Знахідний | пруток | прутки |
Орудний | прутком | прутками |
Місцевий | на/у прутку | на/у прутках |
Кличний | прутку | прутки |