прягти
ПРЯГТИ, пряжу, пряжеш і ПРЯЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (Н.-Лев., IV, 1956, 206); - Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (Іщук, Вербівчани, 1961, 414); Заходився [Матвій] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані (Стельмах, І, 1962, 87); // Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно; Пряжити насіння; // перен. Піддавати катуванню вогнем (людину). Вона запевнилася, що її не топитимуть і не пряжитимуть на вогні (Коцюб., І, 1955, 282); - Як тільки що.. не так... закатую. Живим на вогні пряжитиму (Коз., Гарячі руки, 1960, 88).
2. перех. Довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки). Стала на сковороді прягти молоко (Сл. Гр.).
3. перех. і неперех. Дуже палити, обпалювати променями (про сонце). Сонце пряжило немилосердно.
4. неперех., діал. Роздивлятися, придивлятися. Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжу | пряжемо |
2 особа | пряжеш | пряжете |
3 особа | пряже | пряжуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прягтиму | прягтимемо |
2 особа | прягтимеш | прягтимете |
3 особа | прягтиме | прягтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пряг | прягли |
Жіночий рід | прягла | |
Середній рід | прягло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пряжімо | |
2 особа | пряжи | пряжіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пряжучи | |
Минулий час | прягши |