прямодушний
ПРЯМОДУШНИЙ, а, е. Якому властиві прямота, відсутність лицемірства, хитрості; щирий, відвертий. - Шкода мені тебе, брате, - заговорив він співчутливо. - Прямодушний та довірливий ти (Гончар, II, 1959, 118); З нами разом благородний Богун, прямодушний Кривоніс, безстрашний Нечай (Рильський, III, 1956, 8); // Сповнений відвертості, прямоти. Обидві пані, мати й молодша сестра, з прямодушною щирістю брали участь в долі Кисилевського (Фр., VI, 1951, 236); Він був смутний, бо бачив, як замість щирих прямодушних відносин панує між людьми система.. недовіри (Сам., II, 1958, 227).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прямодушний | прямодушна | прямодушне | прямодушні |
Родовий | прямодушного | прямодушної | прямодушного | прямодушних |
Давальний | прямодушному | прямодушній | прямодушному | прямодушним |
Знахідний | прямодушний, прямодушного | прямодушну | прямодушне | прямодушні, прямодушних |
Орудний | прямодушним | прямодушною | прямодушним | прямодушними |
Місцевий | на/у прямодушному, прямодушнім | на/у прямодушній | на/у прямодушному, прямодушнім | на/у прямодушних |