пріснуватий
ПРІСНУВАТИЙ, а, е. Трохи прісний. Роман .. жадібно вбирав .. терпкуватий осінній повів землі, що й зараз дихала жадобою життя, пріснуватою вільгістю озимини (Стельмах, І, 1962, 608); - Ніколи письменник у товаристві свого співбрата по перу не обмовиться, не викаже свого сюжету. От чому і розмови письменника з письменником пріснуваті (Донч., VI, 1957, 619).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пріснуватий | пріснувата | пріснувате | пріснуваті |
Родовий | пріснуватого | пріснуватої | пріснуватого | пріснуватих |
Давальний | пріснуватому | пріснуватій | пріснуватому | пріснуватим |
Знахідний | пріснуватий, пріснуватого | пріснувату | пріснувате | пріснуваті, пріснуватих |
Орудний | пріснуватим | пріснуватою | пріснуватим | пріснуватими |
Місцевий | на/у пріснуватому, пріснуватім | на/у пріснуватій | на/у пріснуватому, пріснуватім | на/у пріснуватих |