птерон
ПТЕРОН, -а, ч. Зовнішня колонада навколо споруди; переважно використовувався для оточення з чотирьох боків давньогрецьких храмів; створюючи навіс для захисту від спеки, спочатку мав чисто практичне значення, згодом відігравав основну роль у формуванні образного ладу споруди, символізуючи демократизм давньогрецького суспільства завдяки однаковим колонам і рівним інтерколумніям, а своїм масштабом підкреслював велич вільної людини, її прагнення до героїчних звершень.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | птерон | птерони |
Родовий | птерона | птеронів |
Давальний | птеронові, птерону | птеронам |
Знахідний | птерона | птеронів |
Орудний | птероном | птеронами |
Місцевий | на/у птероні, птеронові | на/у птеронах |
Кличний | птероне | птерони |