пугачовець
ПУГАЧОВЕЦЬ, вця, ч., іст. Прибічник, однодумець Пугачова; учасник селянської війни під проводом Пугачова. Влітку 1774 р. на Слобідській Україні - Харківщині - з'явилися загони пугачовців (Іст. УРСР, І, 1953, 353); В його діда-коваля є старезна рушниця.. Колись ще ніби дід дідів, пугачовець, зробив її (Гончар, Тронка, 1963, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пугачовець | пугачовці |
Родовий | пугачовця | пугачовців |
Давальний | пугачовцеві, пугачовцю | пугачовцям |
Знахідний | пугачовця | пугачовців |
Орудний | пугачовцем | пугачовцями |
Місцевий | на/у пугачовці, пугачовцеві | на/у пугачовцях |
Кличний | пугачовцю | пугачовці |