пузанець
ПУЗАНЕЦЬ, нця, ч. Зменш.-пестл. до пузань, пузан. - Головбух пузанець? Пузанець. Теж на вітамінах черевце відпустив (Гончар, Тронка, 1963, 88); Коли мужицькі діти, підштовхуючи одне одного, наближались, лейтенант.. хапав найменшенького забрудненого вчорашньою і сьогоднішньою кашею пузанця, волік за собою (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пузанець | пузанці |
Родовий | пузанця | пузанців |
Давальний | пузанцеві, пузанцю | пузанцям |
Знахідний | пузанця | пузанців |
Орудний | пузанцем | пузанцями |
Місцевий | на/у пузанці, пузанцеві | на/у пузанцях |
Кличний | пузанцю | пузанці |