пустотливість
ПУСТОТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. пустотливий; // Пустотливий настрій. Після мого від'їзду від Вас.. я був у такому стані напруження, неприродного суму, який інколи вибухав у свавільну радість, в майже дитячу пустотливість (Кол., Терен.., 1959, 140); Жінка Морозенка обережно висовує голову у хвіртку; на кругловидому обличчі її змішалися переляк, настороженість і рештки пустотливості (Стельмах, І, 1962, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пустотливість | пустотливості |
Родовий | пустотливості, пустотливости | пустотливостей |
Давальний | пустотливості | пустотливостям |
Знахідний | пустотливість | пустотливості |
Орудний | пустотливістю | пустотливостями |
Місцевий | на/у пустотливості | на/у пустотливостях |
Кличний | пустотливосте | пустотливості |