пухтій
ПУХТІЙ, я, ч., розм. Товстий, неповороткий чоловік.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пухтій | пухтії |
Родовий | пухтія | пухтіїв |
Давальний | пухтієві, пухтію | пухтіям |
Знахідний | пухтія | пухтіїв |
Орудний | пухтієм | пухтіями |
Місцевий | на/у пухтії | на/у пухтіях |
Кличний | пухтію | пухтії |