пшикати
ПШИКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пихкати. [Павло:] А що, згадали рогатого, от він і вскочив у люльку та й почав пшикать!.. (Кроп., II, 1958, 387); Купка якась будинків манісіньких, якісь поміж тими будиночками стежечки, на будиночках на тих якісь пуцьвіріночки димком пшикають... (Вишня, І, 1956, 209).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пшикаю | пшикаємо |
2 особа | пшикаєш | пшикаєте |
3 особа | пшикає | пшикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пшикатиму | пшикатимемо |
2 особа | пшикатимеш | пшикатимете |
3 особа | пшикатиме | пшикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пшикав | пшикали |
Жіночий рід | пшикала | |
Середній рід | пшикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пшикаймо | |
2 особа | пшикай | пшикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пшикаючи | |
Минулий час | пшикавши |