півкруг
ПІВКРУГ, а, ч. 1. Половина круга як частина площини. Півкруг Місяця; // Половина круга як форма обмеження якоїсь площі. Понад лугом Аероплан чітким півкругом Пролинув, сяючи крильми (Рильський, Сад.., 1955, 89).
2. у знач. присл. півкругом. У вигляді півкруга. За сніжною пустинею далеко займалося півкругом сяйво (Л. Укр., І, 1951, 295); Майстри стали півкругом коло стола з свічками (Н.-Лев., IV, 1956, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півкруг | півкруги |
Родовий | півкруга | півкругів |
Давальний | півкругові, півкругу | півкругам |
Знахідний | півкруг | півкруги |
Орудний | півкругом | півкругами |
Місцевий | на/у півкругу | на/у півкругах |
Кличний | півкругу | півкруги |