півкруглий
ПІВКРУГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівкруглий. Повище ліса була вже гола полонина, серед якої півкруглим стіжком підіймався вгору сам шпиль гори (Фр., III, 1950, 91); Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом. Чорнову обробку виконують півкруглою стамескою (Стол.-буд. справа, 1957, 163).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | півкруглий | півкругла | півкругле | півкруглі |
Родовий | півкруглого | півкруглої | півкруглого | півкруглих |
Давальний | півкруглому | півкруглій | півкруглому | півкруглим |
Знахідний | півкруглий, півкруглого | півкруглу | півкругле | півкруглі, півкруглих |
Орудний | півкруглим | півкруглою | півкруглим | півкруглими |
Місцевий | на/у півкруглому, півкруглім | на/у півкруглій | на/у півкруглому, півкруглім | на/у півкруглих |