під'юджений
ПІД'ЮДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до під'юдити. Як тепер бачить Горленко.. невисоку й худорляву, але надто цупку.. постать Яцька-партизана, коли він ішов один тільки проти розлюченого натовпу, під'юдженого куркулями захопити з колгоспу всю худобу (Крот., Сини.., 1948, 47).
2. у знач. прикм. Якого під'юдили, підмовили. - От і ні, - відказав під'юджений Василько, - і кулемети є, і батарея буде завтра... (Панч, Гарні хлопці, 1959, 143).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | під'юджений | під'юджена | під'юджене | під'юджені |
Родовий | під'юдженого | під'юдженої | під'юдженого | під'юджених |
Давальний | під'юдженому | під'юдженій | під'юдженому | під'юдженим |
Знахідний | під'юджений, під'юдженого | під'юджену | під'юджене | під'юджені, під'юджених |
Орудний | під'юдженим | під'юдженою | під'юдженим | під'юдженими |
Місцевий | на/у під'юдженому, під'юдженім | на/у під'юдженій | на/у під'юдженому, під'юдженім | на/у під'юджених |