підвивати
ПІДВИВАТИ1, аю, аєш, недок., ПІДВИТИ, ию, иєш, док. 1. Супроводжувати виттям які-небудь звуки (про собак, вовків та деяких інших тварин). Анюта мугикала пісню, пес підвивав (Донч., II, 1956, 111); Дзвоник раптом заходиться голосним дзявкотінням, а Полкан та Пірат нетерпляче підвивають йому (Коз., Сальвія, 1959, 87); * Образно. Вчувши «гав!» з-за океану, Враз підвиє зграї тій В мікрофон із Ватікану Служка Сама - папа Пій (С. Ол., Гумор.., 1951, 61); // перен., зневажл. Говорити, підтримуючи або повторюючи чиюсь думку; вторувати, підтакувати. - Шинкар! Лихвар у каптурі! - волав Балика. . - Живолупе нещасний! - підвивав Онисим Ходкевич (Тулуб, Людолови, II, 1957, 140).
2. тільки недок. Злегка або час від часу вити (див. вити1). Собаки після похмурих осінніх дощів пооживали і тепер бряжчали цепами та від нудьги підвивали до місяця (Руд., Остання шабля, 1959, 41).
ПІДВИВАТИ2, аю, аєш, недок., ПІДВИТИ, підів'ю, підів'єш, док., рідко. Вити (див. вити2) додатково, ще трохи.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвиваю | підвиваємо |
2 особа | підвиваєш | підвиваєте |
3 особа | підвиває | підвивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвиватиму | підвиватимемо |
2 особа | підвиватимеш | підвиватимете |
3 особа | підвиватиме | підвиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підвивав | підвивали |
Жіночий рід | підвивала | |
Середній рід | підвивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підвиваймо | |
2 особа | підвивай | підвивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підвиваючи | |
Минулий час | підвивавши |