підвищення
ПІДВИЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. підвищити і стан за знач. підвищитися. У нашій країні за останні роки багато зроблено щодо впорядкування і підвищення заробітної плати насамперед працівників сфери виробництва (Ком. Укр., 8, 1964, 6); Цей процес супроводиться зміцненням сплаву, тобто підвищенням його механічних характеристик (Рентгеногр. мет., 1959, 342); При підвищенні функції щитовидної залози (тиреотоксикоз, або базедова хвороба) майже завжди спостерігається збудження нервової системи (Наука.., 8, 1958, 25); - Інженер ти, і не з гірших, А підвищення не чути... На твоєму б місці інший Вже міністром міг би бути (Воскр., З перцем!, 1957, 185).
2. Трохи вища від навколишньої місцевість. Вододіл Чорного і Азовського морів проходить через Сімферопольське підвищення (Геол. Укр., 1959, 584); Підвищення і западини на поверхні Місяця роблять лінію термінатора трохи звивистою, неправильною (Наука.., 9, 1965, 15); // Поміст, збудований вище рівня землі, підлоги, або предмет, що виконує роль помосту. На віче призначили Грицеву стодолу та й зараз-таки збили там із дощок підвищення, а війт дав на те підвищення свій стіл (Март., Тв., 1954, 182); На якесь підвищення - стілець чи стіл - виліз молодий чорнявий німець з гауптманськими погонами (Збан., Єдина, 1959, 242).
3. Вища посада або вищий чин, звання і т. ін. - Може, Іон уже і підвищення має, адже писав ще торік, що на сержанта представлений... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підвищення | підвищення |
Родовий | підвищення | підвищень |
Давальний | підвищенню | підвищенням |
Знахідний | підвищення | підвищення |
Орудний | підвищенням | підвищеннями |
Місцевий | на/у підвищенні | на/у підвищеннях |
Кличний | підвищення | підвищення |