підгавкувати
ПІДГАВКУВАТИ, ує, недок. Супроводжувати гавканням які-небудь звуки (про собаку, лисицю та деяких інших тварин). Свиридон стогнав частіше, голосніше, і серце Мушки [собаки] стискалося од болю, вона жалісно підгавкувала (Ю. Янов., Мир, 1956, 252); * Образно. Бубоніли важкі кулемети: «бу-бу-бу», їм дружно підгавкували автомати: «гав-тяв-тяв» (Загреб., Шепіт, 1956, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгавкую | підгавкуємо |
2 особа | підгавкуєш | підгавкуєте |
3 особа | підгавкує | підгавкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгавкуватиму | підгавкуватимемо |
2 особа | підгавкуватимеш | підгавкуватимете |
3 особа | підгавкуватиме | підгавкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підгавкував | підгавкували |
Жіночий рід | підгавкувала | |
Середній рід | підгавкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгавкуймо | |
2 особа | підгавкуй | підгавкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підгавкуючи | |
Минулий час | підгавкувавши |