підгвинчувати
ПІДГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Загвинчувати додатково, ще трохи. * Образно. [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (Мик., І, 1957, 31); // перен., розм. Збуджуючи кого-небудь, настроювати, підбурювати на якісь дії, вчинки і т. ін. Іронічна посмішка освітила йому геть усе обличчя, підгвинтила діда на невеличку одвертість (Епік, Тв., 1958, 558).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчую | підгвинчуємо |
2 особа | підгвинчуєш | підгвинчуєте |
3 особа | підгвинчує | підгвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчуватиму | підгвинчуватимемо |
2 особа | підгвинчуватимеш | підгвинчуватимете |
3 особа | підгвинчуватиме | підгвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підгвинчував | підгвинчували |
Жіночий рід | підгвинчувала | |
Середній рід | підгвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчуймо | |
2 особа | підгвинчуй | підгвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підгвинчуючи | |
Минулий час | підгвинчувавши |