підмовляти
ПІДМОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДМОВИТИ, влю, виш; мн. підмовлять; док., перех. Умовляючи, переконувати кого-небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. Дбаючи про поповнення війська, ..підмовляв [старшина] тих, що йшли на побивку, вербувати охочих до човнярської команди (Добр., Очак. розмир, 1965, 181); Вона була м'якої вдачі, її можна було на все підмовити, але тихим, лагідним словом (Коцюб., І, 1955, 52); - Я просто скажу сьогодні правду. Не я виходив з комуни з доброї волі, а мене підмовили (Ірчан, II, 1958, 418); // Умовлянням таємно схиляти до чого-небудь недозволеного, підступного і т. ін. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл., І, 1952, 191); Отець Василь і підмовив хлопців, щоб попобити Хведора, поставив їм, що там треба було... ну ті й попобили (Хотк., І, 1966, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмовляю | підмовляємо |
2 особа | підмовляєш | підмовляєте |
3 особа | підмовляє | підмовляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмовлятиму | підмовлятимемо |
2 особа | підмовлятимеш | підмовлятимете |
3 особа | підмовлятиме | підмовлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підмовляв | підмовляли |
Жіночий рід | підмовляла | |
Середній рід | підмовляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмовляймо | |
2 особа | підмовляй | підмовляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підмовляючи | |
Минулий час | підмовлявши |