підмулювати
ПІДМУЛЮВАТИ, ює, недок., ПІДМУЛИТИ, лить, док., перех. 1. розм. Те саме, що підмивати 2. Тут скручував [потік] аж під ліс і гнівно булькотів і рвав та підмулював високий, стрімкий берег (Фр., III, 1950, 251); Вода підмиває [дуби], корінь підмулює (Стеф., III, 1954, 180).
2. перен., діал. Підточувати (силу, енергію, здоров'я і т. ін.). - Маня не раз жалілася, як підтинають її ті лекції, а становисько виховавчині [виховательки] підмулювало чимраз більше давню енергію й еластичність духу (Коб., III, 1956, 217).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмулюю | підмулюємо |
2 особа | підмулюєш | підмулюєте |
3 особа | підмулює | підмулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмулюватиму | підмулюватимемо |
2 особа | підмулюватимеш | підмулюватимете |
3 особа | підмулюватиме | підмулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підмулював | підмулювали |
Жіночий рід | підмулювала | |
Середній рід | підмулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підмулюймо | |
2 особа | підмулюй | підмулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підмулюючи | |
Минулий час | підмулювавши |