піднебесний
ПІДНЕБЕСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебесся. О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (Граб., І, 1959, 486); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (Фр., X, 1954, 176); // Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі. Порадившись, цілим гуртом рушаємо в той бік, назустріч отим піднебесним, ледве мріючим у прозорій блакиті пташиним табунам (Гончар, Маша.., 1959, 36).
2. у знач. ім. піднебесна, ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | піднебесний | піднебесна | піднебесне | піднебесні |
Родовий | піднебесного | піднебесної | піднебесного | піднебесних |
Давальний | піднебесному | піднебесній | піднебесному | піднебесним |
Знахідний | піднебесний, піднебесного | піднебесну | піднебесне | піднебесні, піднебесних |
Орудний | піднебесним | піднебесною | піднебесним | піднебесними |
Місцевий | на/у піднебесному, піднебеснім | на/у піднебесній | на/у піднебесному, піднебеснім | на/у піднебесних |