підозрілість
ПІДОЗРІЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 343); - А що в тій ступі? - професійна підозрілість одразу відкидає сітку здивування й посмішки. Пристав обережно.. заглядає в чорне жерло ступки, ще обережніше засовує туди пучку (Стельмах, І, 1962, 592).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підозрілість | підозрілості |
Родовий | підозрілості, підозрілости | підозрілостей |
Давальний | підозрілості | підозрілостям |
Знахідний | підозрілість | підозрілості |
Орудний | підозрілістю | підозрілостями |
Місцевий | на/у підозрілості | на/у підозрілостях |
Кличний | підозрілосте | підозрілості |