підохочувати
ПІДОХОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОХОТИТИ, очу, отиш, док., перех. і без додатка. 1. Трохи, злегка заохочувати. Він було Івася й підохочує: «Ану-ну, синку! учися змалу: на старість - як нахідка буде!» (Мирний, II, 1954, 83); Підохочує [Байда] і молодят братися за ключі, не стояти, не спостерігати, а докопуватися до найдрібніших причин усіляких неполадок механізму (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 87); Не тільки почуття дружби до Лари підохотило її повернутися до лабораторії. Порахуватися з Каргатом за ранок, - от чого їй хотілось (Шовк., Інженери, 1956, 102); Ці слова так підохотили Сидора Івановича, що він хотів сказати ще щось (Добр., Тече річка.., 1961, 171).
2. Те саме, що підмовляти. [Хома:] Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? За віщо брат рідний підохочує батька й матір проти мене? (Кроп., IV, 1959, 148); Бабенко, як і завжди, знав, що робив: треба було підохотити Дмитра Івановича до нових, активніших наскоків на Турбая (Руд., Остання шабля, 1959, 519).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підохочую | підохочуємо |
2 особа | підохочуєш | підохочуєте |
3 особа | підохочує | підохочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підохочуватиму | підохочуватимемо |
2 особа | підохочуватимеш | підохочуватимете |
3 особа | підохочуватиме | підохочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підохочував | підохочували |
Жіночий рід | підохочувала | |
Середній рід | підохочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підохочуймо | |
2 особа | підохочуй | підохочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підохочуючи | |
Минулий час | підохочувавши |