підп'ятник
ПІДП'ЯТНИК, а, ч. 1. техн. Пристрій для опори осі вертикального вала. Як балансувальник, він займається нині одною роботою - установлює підп'ятник, куди заходить відполірований кінець осі, на якій вмонтована стрілка приладу (Автом., В. Кошик, 1954, 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підп'ятник | підп'ятники |
Родовий | підп'ятника | підп'ятників |
Давальний | підп'ятникові, підп'ятнику | підп'ятникам |
Знахідний | підп'ятник | підп'ятники |
Орудний | підп'ятником | підп'ятниками |
Місцевий | на/у підп'ятнику | на/у підп'ятниках |
Кличний | підп'ятнику | підп'ятники |