підпрапорщик
ПІДПРАПОРЩИК, а, ч., військ., дорев. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 400); - Хлопці, - каже Рубан . - ..Через пастухів узнав, що в банді тисячі, а не дванадцять. Чотири села підпрапорщик підняв (Ю. Янов., І, 1958, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підпрапорщик | підпрапорщики |
Родовий | підпрапорщика | підпрапорщиків |
Давальний | підпрапорщикові, підпрапорщику | підпрапорщикам |
Знахідний | підпрапорщика | підпрапорщиків |
Орудний | підпрапорщиком | підпрапорщиками |
Місцевий | на/у підпрапорщику, підпрапорщикові | на/у підпрапорщиках |
Кличний | підпрапорщику | підпрапорщики |