підпір
ПІДПІР, пору, ч., техн. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін. Для створення необхідного запасу води або напору (підпору) води на річці, струмку, у балці будують гідротехнічну споруду - греблю (Довідник сіль. будівельника, 1956, 6); На закругленнях [русла ріки] утворюється підпір, швидкість течії води зменшується (Колг. енц., І, 1956, 242).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підпір | підпори |
Родовий | підпору | підпорів |
Давальний | підпорові, підпору | підпорам |
Знахідний | підпір | підпори |
Орудний | підпором | підпорами |
Місцевий | на/у підпорі | на/у підпорах |
Кличний | підпоре | підпори |