підранений
ПІДРАНЕНИЙ, а, е, мисл. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підранити.
2. у знач. прикм. Легко поранений, підстрелений. - Приймайте! - тягнучи підраненого коня за повід, задирливо гукає до Килигея якась чорнява (Гончар, II, 1959, 26); *У порівн. Зі сном вона боролася вже через силу, нарешті, як підранена, похилила голову набік і впала мені на плече (Панч, На калин. мості, 1965, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підранений | підранена | підранене | підранені |
Родовий | підраненого | підраненої | підраненого | підранених |
Давальний | підраненому | підраненій | підраненому | підраненим |
Знахідний | підранений, підраненого | підранену | підранене | підранені, підранених |
Орудний | підраненим | підраненою | підраненим | підраненими |
Місцевий | на/у підраненому, підраненім | на/у підраненій | на/у підраненому, підраненім | на/у підранених |