підрешітка
ПІДРЕШІТКА, и, ж. Густе решето. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу (Мирний, IV, 1955, 235); Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (Головко, І, 1957, 379); *У порівн. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар, як із підрешітки, сіяла мрячка (Панч, В дорозі, 1959, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрешітка | підрешітки |
Родовий | підрешітки | підрешіток |
Давальний | підрешітці | підрешіткам |
Знахідний | підрешітку | підрешітки |
Орудний | підрешіткою | підрешітками |
Місцевий | на/у підрешітці | на/у підрешітках |
Кличний | підрешітко | підрешітки |
підрешіток
ПІДРЕШІТОК, тка, ч. Те саме, що підрешітка. З горища з підрешітком у руці спускалася по драбині Ніна (Мушк., Чорний хліб, 1960, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрешіток | підрешітки |
Родовий | підрешітка | підрешітків |
Давальний | підрешіткові, підрешітку | підрешіткам |
Знахідний | підрешіток | підрешітки |
Орудний | підрешітком | підрешітками |
Місцевий | на/у підрешітку | на/у підрешітках |
Кличний | підрешітку | підрешітки |