підступ
ПІДСТУП, у, ч. 1. Дія за знач. підступати 1 і підступатися. До них [хлопців] на приступ теж ніяк, мерщій у рові засядуть і звідти груддям як засиплють, ні підступу до них (Головко, II, 1957, 243); Вольовим зусиллям він спиняє нервовий дрож і.. починає шукати підступів до щуки (Кол., Терен.., 1959, 38).
2. перев. мн. Шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села). Мчить червона кіннота на підступах до Києва (Довж., І, 1958, 57); Рота старшини Жученка займала позиції на лівому краю нерівної дуги, якою полк охоплював підступи до села (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 390).
3. перен. Зловмисність, прикрита показною доброзичливістю. Хто хитрощами та підступом воював, той від підступу й погиб (Фр., IV, 1950, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підступ | підступи |
Родовий | підступу | підступів |
Давальний | підступові, підступу | підступам |
Знахідний | підступ | підступи |
Орудний | підступом | підступами |
Місцевий | на/у підступі | на/у підступах |
Кличний | підступе | підступи |