підсумовуючий
ПІДСУМОВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підсумовувати; // у знач. прикм. Нам потрібна нова каса. Портативна, з автоматичною рахівничкою, підсумовуючим пристроєм (Вітч., 10, 1964, 173); Допит Ігоря Княжевича закінчувався, і суддя задавав йому останні підсумовуючі питання (Кучер, Прощай.., 1957, 437).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підсумовуючий | підсумовуюча | підсумовуюче | підсумовуючі |
Родовий | підсумовуючого | підсумовуючої | підсумовуючого | підсумовуючих |
Давальний | підсумовуючому | підсумовуючій | підсумовуючому | підсумовуючим |
Знахідний | підсумовуючий, підсумовуючого | підсумовуючу | підсумовуюче | підсумовуючі, підсумовуючих |
Орудний | підсумовуючим | підсумовуючою | підсумовуючим | підсумовуючими |
Місцевий | на/у підсумовуючому, підсумовуючім | на/у підсумовуючій | на/у підсумовуючому, підсумовуючім | на/у підсумовуючих |