підсунутий
ПІДСУНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсунути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (Гончар, III, 1959, 266); // підсунуто, безос. присудк. сл. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (Кол., Терен.., 1959, 191); На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Григ., Вибр., 1959, 109).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підсунутий | підсунута | підсунуте | підсунуті |
Родовий | підсунутого | підсунутої | підсунутого | підсунутих |
Давальний | підсунутому | підсунутій | підсунутому | підсунутим |
Знахідний | підсунутий, підсунутого | підсунуту | підсунуте | підсунуті, підсунутих |
Орудний | підсунутим | підсунутою | підсунутим | підсунутими |
Місцевий | на/у підсунутому, підсунутім | на/у підсунутій | на/у підсунутому, підсунутім | на/у підсунутих |