пікетник
ПІКЕТНИК, а, ч. Особа, що входить у склад пікету (див. пікет 1). Пікетник віддав офіцерові честь (Тулуб, В степу.., 1964, 92); Демонтажники.. стояли.. перед заводською брамою і пересміювалися із заводськими пікетниками (Смолич, V, 1959, 610).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пікетник | пікетники |
Родовий | пікетника | пікетників |
Давальний | пікетникові, пікетнику | пікетникам |
Знахідний | пікетника | пікетників |
Орудний | пікетником | пікетниками |
Місцевий | на/у пікетнику, пікетникові | на/у пікетниках |
Кличний | пікетнику | пікетники |