піклувальник
ПІКЛУВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець. Піклувальник допомагає неповнолітньому у вихованні, навчанні і праці (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піклувальник | піклувальники |
Родовий | піклувальника | піклувальників |
Давальний | піклувальникові, піклувальнику | піклувальникам |
Знахідний | піклувальника | піклувальників |
Орудний | піклувальником | піклувальниками |
Місцевий | на/у піклувальнику, піклувальникові | на/у піклувальниках |
Кличний | піклувальнику | піклувальники |