піт
ПІТ, поту, ч. Прозора рідина, яка виділяється назовні особливими підшкірними залозами. На білому лобі блищали краплі холодного поту,.. груди ходором ходили, - так ходять вони, коли чоловікові нестає чим дихати (Мирний, III, 1954, 279); Від онуч, розкладених на соломі, доносився неприємний запах поту (Томч., Готель.., 1960, 119).
@ Вганяти (ввігнати) в піт див. вганяти 1; До десятого (сьомого) поту див. десятий; Заливатися (залитися, заллятися) потом див. заливатися; Кров'ю і (й, та) потом - важкими зусиллями, боями і т. ін. [Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (Кроп., II, 1958, 302); [Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Л. Укр., II, 1951, 160); [Лити] кривавий піт - зазнавати повного виснаження від напруженої, непосильної роботи, титанічних зусиль. Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду, Згодував тебе на світ...» (Граб., І, 1959, 397); - Всі [закони] проти мужика.. Хто йому коли добре слово за його кривавий піт, за його хліб і сіль промовив? (Стельмах, І, 1962, 340); Піт проймає - про стан потіння від напруженої і тривалої праці, від сорому, неприємної думки і т. ін. - Сісти лишень тут і собі та відпочити, - промовив голосно Пилипко. - Здорово ухоркався, аж піт проймає, сяду та перепочину (Мирний, IV, 1955, 301); - Почали ми його [непритомного] знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Хотк., І, 1966, 168); Сім потів (сьомий піт) зійде з кого - хтось витратить дуже багато сил, енергії і т. ін. - Чогось допроситися можна [з землі], але не сьомий, а двадцять сьомий піт зійде з тебе (Стельмах, І, 1962, 142); - Нашого [прикажчика] тут поки вламаєш, сім потів з тебе вийде (Гончар, І, 1959, 32); У піт кидати (кинути, вдарити і т. ін. ), перев. безос. - потіти від напруженої і довготривалої праці, від сорому, неприємної думки і т. ін. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8); - Ти, мабуть, втомився. Поїж трохи. Бач, як тебе в піт кинуло! (Тют., Вир, 1964, 38); [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (Фр., IX, 1952, 82); У поті чола - докладаючи багато зусиль; напружено; віддаючи всі сили. Микола з Андрієм трудились у поті чола, забувши й про вечерю (Збан., Курил. о-ви, 1963, 208); Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто «в поті чола» добуває хліб не тільки собі, але й другим, тим, що самі не роблять (Коцюб., III, 1956, 37); Циганський піт проймає (охоплює і т. ін. ) - стає холодно кому-небудь, лихоманить когось. Нечипір проспав свій хміль, а тепер як розглядів, у якій він кунпанії [компанії] опинився, так і увесь хміль пропав і стало його трусити, мов на лихорадку, а циганський піт так і проньма [проймає]... (Кв.-Осн., II, 1956, 107); Їй і радісно, і страшно,.. і холодно від шипучого посвисту санчат. - Зосю, циганський піт не проймає тебе? - гукають подруги (Стельмах, І, 1962, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піт | піти |
Родовий | піта | пітів |
Давальний | пітові, піту | пітам |
Знахідний | піт | піти |
Орудний | пітом | пітами |
Місцевий | на/у піті | на/у пітах |
Кличний | піте | піти |