рага
РАГА1, -и, ж. Основоположне поняття індійської музики, що охоплює взаємопов'язану систему її естетичних принципів і уявлень про лад, мелос, жанри та композиційні закономірності; серія з п'яти або більше нот, на яких будується мелодія; традиційно раги прив'язані до різних сезонів або часу доби; рага виражає взаємозв'язок природних, емоційно-психологічних та музичних законів в мелодії та тоні з характерно вираженим емоційним забарвленням, яке є основою для музичної імпровізації.
РАГА2, -и, ж. 1. У буддизмі – жадібність, різного роду неконтрольовані прагнення; разом з помилками і неуцтвом утворює "три основні вади характеру". 2. Відчуття або емоції, схильність, або бажання, що виникають в результаті спогадів про задоволення, пов'язане з якими-небудь об'єктами або думками.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рага | раги |
Родовий | раги | раг |
Давальний | разі | рагам |
Знахідний | рагу | раги |
Орудний | рагою | рагами |
Місцевий | на/у разі | на/у рагах |
Кличний | раго | раги |