рад
РАД1 див. радий.
РАД2, а, ч., спец. Одиниця поглинутої дози іонізуючого проміння. Великою проблемою є розширення діапазону вимірювання з допомогою термолюмінесцентних дозиметрів. Існуючі методи дають можливість виміряти дози радіації до 100 000 радів (Наука.., 11, 1967, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рад | ради |
Родовий | рада | радів |
Давальний | радові, раду | радам |
Знахідний | рад | ради |
Орудний | радом | радами |
Місцевий | на/у раді | на/у радах |
Кличний | раде | ради |
радіти
РАДІТИ, ію, ієш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Шевч., І, 1951, 387); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає - відкрилась дорога! (Тич., II, 1947, 228); Давно не співали в хаті Гайворонів, і Дарина Михайлівна радіє, що разом із сином завітала до хати й пісня (Зар., На.. світі, 1967, 3); * Образно. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Гл., Вибр., 1951, 146); // за кого - що, з чого. Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. Твої праці всіх зацікавили, як в Галичині, так і тут, і я дуже радію за мою кохану авторку (Коцюб., III, 1956, 151); Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (Сос., II, 1958, 106); Тільки одна Ніна Коробейник не раділа, здається, успіхам своєї подруги (Донч., V, 1957, 335); Ясногорську називали в розмовах не інакше, як Вірною. Вірна!.. Найбільше раділи з цього її нового імені мінометники (Гончар, III, 1959, 197); // кому, чому. Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного приводу. До мене на святках наїхало гостей: Дядьки, брати та дехто із людей... Як милим гостям не радіти? (Гл., Вибр., 1957, 64); Дітвора.. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув'язнення (Довж., І, 1958, 173); * Образно. Радіють молодій обнові Берези, клени, явори (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 76); // ким, розм., рідко. Утішатися, тішитися ким-небудь. Весело, як є ким радіти, та й те добре, коли є об кім поплакати (Вовчок, І, 1955, 257).
@ Душею (серцем) радіти - відчувати велику радість, насолоду, втіху і т. ін. - Наймись у нас дитини доглядати, - кажуть їй, а вона й душею радіє (Вовчок, І, 1955, 35); - Ді-ма-є... має... - лепече дитина. А тато чує це, дивиться на дитину крізь вії й серцем радіє... (Мирний, І, 1949, 172).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радію | радіємо |
2 особа | радієш | радієте |
3 особа | радіє | радіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радітиму | радітимемо |
2 особа | радітимеш | радітимете |
3 особа | радітиме | радітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | радів | раділи |
Жіночий рід | раділа | |
Середній рід | раділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радіймо | |
2 особа | радій | радійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | радіючи | |
Минулий час | радівши |