регент
РЕГЕНТ, а, ч. 1. Тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття і т. ін. монарха, а також коли престол лишається незайнятим протягом тривалого часу. В Портсмуті ось уже кілька днів панує незвичайне пожвавлення. На позолоченій яхті прибув принц-регент, майбутній король Британії (Довж., Зач. Десна, 1957, 388).
2. муз. Диригент хору, перев. церковного. На виїзді отцю Харитонові довелось давати хабарі протодияконові, півчим, конторщикові й регентові (Н.-Лев., III, 1956, 195); А чи мало в нас випадків, коли прекрасна ланка чи ціла бригада одночасно й чудесний культурний хор, а ланкова чи бригадир - передові і водночас досвідчені регенти?.. (Вишня, II, 1956, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | регент | регенти |
Родовий | регента | регентів |
Давальний | регентові, регенту | регентам |
Знахідний | регента | регентів |
Орудний | регентом | регентами |
Місцевий | на/у регенті, регентові | на/у регентах |
Кличний | регенте | регенти |