реготнути
РЕГОТНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до реготати. - А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! - Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (Гончар, І, 1959, 34); - Не до танців зараз, - під'юджувала Оксана. - Знайшов чим хвалитися... - А от і знайшов, - реготнув матрос (Кучер, Голод, 1961, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | реготну | реготнемо |
2 особа | реготнеш | реготнете |
3 особа | реготне | реготнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | реготнув | реготнули |
Жіночий рід | реготнула | |
Середній рід | реготнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | реготнімо | |
2 особа | реготни | реготніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | реготнувши |