релятивний
РЕЛЯТИВНИЙ, а, с . Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний. Бачите, є два роди.. людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше. У других є знання компаративне, не релятивне, а власне компаративне (Фр., III, 1950, 256); Прийнято розрізняти два плани висловлення: план комунікації (розмова ) і план однобічної інформації (розповідь.., не розрахована на безпосереднє двобічне мовне спілкування ). У плані комунікації момент мовлення є прямим, індикативним, у плані однобічної інформації - відносним, релятивним (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 367).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | релятивний | релятивна | релятивне | релятивні |
Родовий | релятивного | релятивної | релятивного | релятивних |
Давальний | релятивному | релятивній | релятивному | релятивним |
Знахідний | релятивний, релятивного | релятивну | релятивне | релятивні, релятивних |
Орудний | релятивним | релятивною | релятивним | релятивними |
Місцевий | на/у релятивному, релятивнім | на/у релятивній | на/у релятивному, релятивнім | на/у релятивних |