реставратор
РЕСТАВРАТОР, а, ч. 1. Фахівець з реставрації (у 1 знач.). Потьмянілі від часу монети ретельно очистив реставратор, і працівники музею приступили до їх вивчення (Веч. Київ, 2.I 1961, 3); Реставратори намагаються відновити авторський лак, а якщо це неможливо, покривають картину новим (Наука.., 8, 1965, 56); Один з ранніх малюнків Т. Г. Шевченка - «Жіноча голівка» (1830 р. ) вийшов з рук реставраторів таким, що здається, ніби його намальовано зовсім недавно (Мист., 2, 1956, 38).
2. Прихильник реставрації (у 2 знач.). Комуністична партія України.. активно виступала проти троцькізму і правих реставраторів капіталізму (Розв. науки.., 1957, 18); Замовкнув Арсенал. У ворогів тріумф. Дорого далася їм перемога, і ще дорожче заплатять реставратори історії за своє короткочасне торжество (Довж., І, 1958, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | реставратор | реставратори |
Родовий | реставратора | реставраторів |
Давальний | реставраторові, реставратору | реставраторам |
Знахідний | реставратора | реставраторів |
Орудний | реставратором | реставраторами |
Місцевий | на/у реставраторі, реставраторові | на/у реставраторах |
Кличний | реставраторе | реставратори |