рецидивний
РЕЦИДИВНИЙ, а, е. Стос. до рецидиву. Найскладнішим і найвідповідальнішим завданням адміністративних органів є попередження рецидивної злочинності і злочинності неповнолітніх (Ком. Укр., 9, 1966, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рецидивний | рецидивна | рецидивне | рецидивні |
Родовий | рецидивного | рецидивної | рецидивного | рецидивних |
Давальний | рецидивному | рецидивній | рецидивному | рецидивним |
Знахідний | рецидивний, рецидивного | рецидивну | рецидивне | рецидивні, рецидивних |
Орудний | рецидивним | рецидивною | рецидивним | рецидивними |
Місцевий | на/у рецидивному, рецидивнім | на/у рецидивній | на/у рецидивному, рецидивнім | на/у рецидивних |