рибник
РИБНИК, а, ч. 1. Штучне водоймище або судно для живої риби. Чудових результатів добилися співробітники Всесоюзного науково-дослідного інституту ставкового рибництва: вони вирощують коропа у.. рибниках (Веч. Київ, 13.ІХ 1967, 4).
2. Робітник рибного підприємства. У глибині бухти видно цехи.. заводу пенопласту, який постачає рибників чудовим замінником пробки (Веч. Київ, 24.VII 1957, 3).
3. Пиріг із рибою. Поклавши руку на плече, він сказав: - Заходьте, напече рибників із ряпушки дружина, а до них - не зайва і чарчина (Гонч., Вибр., 1959, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рибник | рибники |
Родовий | рибника | рибників |
Давальний | рибникові, рибнику | рибникам |
Знахідний | рибник, рибника | рибники, рибників |
Орудний | рибником | рибниками |
Місцевий | на/у рибнику | на/у рибниках |
Кличний | рибнику | рибники |