рибонька
РИБОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до риба 1. - Чи проживе рибонька без водиці..? Так і я не проживу без твоєї любові (Кв.-Осн., II, 1956, 336); Ходять, виблискують рибоньки, швидко мигтять в глибині (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 21); * У порівн. Зажурилась чорнобрива, Тяжко зажурилась, Плаче, плаче та ридає, Як рибонька б'ється... (Шевч., II, 1963, 167).
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. Ой вийди, вийди, серденько Галю! Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 39); - Скажи ж мені, рибонько, скажи, донечко моя, втіхо моя, скажи мені, чим тебе рятувати, чого тобі бракує? (Хотк., II, 1966, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рибонька | рибоньки |
Родовий | рибоньки | рибоньок |
Давальний | рибоньці | рибонькам |
Знахідний | рибоньку | рибоньок |
Орудний | рибонькою | рибоньками |
Місцевий | на/у рибоньці | на/у рибоньках |
Кличний | рибонько | рибоньки |