рицарський
РИЦАРСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до рицаря. Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (Фр., VI, 1951, 9); Не знайшли ні друзі, ані кревні.. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (Рильський, III, 1961, 241).
2. перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.). Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (Гончар, III, 1959, 201); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. ставлення до жінки (Рад. Укр., 19.V 1968, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рицарський | рицарська | рицарське | рицарські |
Родовий | рицарського | рицарської | рицарського | рицарських |
Давальний | рицарському | рицарській | рицарському | рицарським |
Знахідний | рицарський, рицарського | рицарську | рицарське | рицарські, рицарських |
Орудний | рицарським | рицарською | рицарським | рицарськими |
Місцевий | на/у рицарському, рицарськім | на/у рицарській | на/у рицарському, рицарськім | на/у рицарських |