робітник
РОБІТНИК, а, ч. 1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві; // У капіталістичному суспільстві - представник експлуатованого класу, позбавлений засобів виробництва; пролетарій. Повстаньте, гнані і голодні, Робітники усіх країн! (Сто пісень.., 1946, 7); - Повстали робітники в Новоросійську, в Севастополі і в багатьох інших містах. На Донеччині, де багато ваших земляків, із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (Головко, II, 1957, 311); // У соціалістичному суспільстві - людина, що працює за фахом і належить до робітничого класу, який володіє загальнонародною власністю на засоби виробництва і є керівною силою держави. Союз Радянських Соціалістичних Республік є соціалістична держава робітників і селян (Конст. СРСР, 1963, 3); Робітники - не тільки головна виробнича, а й велика соціальна сила комуністичного будівництва, найбільш передовий і організований клас (Ком. Укр., 4, 1970, 42); - Найкращі воїни - це вчорашні робітники, шахтарі, слюсарі, колгоспники, взагалі люди чесних трудових професій (Гончар, III, 1959, 25); // Той, хто здійснює нескладну, допоміжну фізичну роботу. В Мічурінському саду закипіла робота. Біля молодих найдорогоцінніших дерев працювали Рябов, Мєшков, Дєдушкін, Терентій і чоловік з двадцять робітників; вони закидали дерева снігом (Довж., І, 1958, 472); Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру.. Метушаться робітники, переставляючи меблі. Скоро почнеться знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29).
2. Той, хто працює, трудиться; трудівник. Він бачив, що батько його - темний хлібороб, мати - мужичка, брат - слухняний робітник у сім'ї, а він?.. (Мирний, IV, 1955, 35); [Генрікова:] Та ви ж хоч маєте дочок. Маєте чоловіка робітника, а мого ж на тім тижні знов напала слабість (Л. Укр., IV, 1954, 214); В його [М. Павлика] особі всі ми втратили Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (Фр., XIII, 1954, 385).
3. чого і з означ. Людина, зайнята в якій-небудь певній галузі діяльності. Лошаков перший підняв чарку за земство, за земських робітників (Мирний, III, 1954, 288); Глибока тоска чулася тоді в його словах, віковічна тоска робітника землі, одірваного від своєї матері (Хотк., II, 1966, 81); [Дорош:] Ти тільки послухай, що вона пише! (Читає ). «Вадиме! Ти замислив щось погане, щось негідне чесного робітника науки ...» (Мам., Тв., 1962, 452); Змінився характер фольклору, змінився й тип фольклориста як наукового робітника (Рильський, III, 1956, 145).
4. Той, хто найнявся до кого-небудь працювати на нього; наймит. Робітники потіють, а пани з того жиріють (Укр.. присл.., 1955, 62); - Ти, Юрку, будеш за старшого над моїми слугами та робітниками, бо ти мені сподобався (Н.-Лев., III, 1956, 295); Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (Коцюб., III, 1956, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | робітник | робітники |
Родовий | робітника | робітників |
Давальний | робітникові, робітнику | робітникам |
Знахідний | робітника | робітників |
Орудний | робітником | робітниками |
Місцевий | на/у робітнику, робітникові | на/у робітниках |
Кличний | робітнику, робітниче | робітники |
§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 1, б): робітник
§ 23. Прикметникові та дієприкметникові суфікси (п. 7): робітник
§ 46. Зразки відмінювання іменників (II): робітник
§ 48. ІІ відміна. Однина. Родовий відмінок (п. 2, а): робітника
§ 49. ІІ відміна. Однина. Давальний відмінок (п. 1): робітникові
§ 51. ІІ відміна. Однина. Орудний відмінок (п. 1): робітником
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, а): робітникові, робітнику
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, б, прим.): робітникові, робітнику
§ 54. ІІ відміна. Множина. Називний відмінок (п. 1): робітники
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 1): робітників
§ 56. ІІ відміна. Множина. Давальний відмінок: робітника, робітникам
§ 57. ІІ відміна. Множина. Знахідний відмінок (п. 1): робітники, робітників
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 1): робітника, робітникам, робітниками
§ 59. ІІ відміна. Множина. Місцевий відмінок: робітника, робітниках
§ 60. ІІ відміна. Множина. Кличний відмінок: робітники