розгасати
РОЗГАСАТИ, ає, недок., РОЗГАСНУТИ і РОЗГАСТИ, сне; мин. ч. розгас, ла, ло; док., рідко. Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про грунт, дорогу). Понамокали од дощів і мов нижче понависали стріхи. Розгасли вулиці й дороги в степ. Осінь... (Головко, II, 1957, 88); Торішня зима видалась в дощах, грудень із січнем розгулювали не в санях, а місили полями липку багнюку. Шляхи розгасли (Рад. Укр., 19.XII 1962, 2); // безос. Саме спочатку весни розгасло так.., що ні йти, ні їхать (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгасаю | розгасаємо |
2 особа | розгасаєш | розгасаєте |
3 особа | розгасає | розгасають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгасатиму | розгасатимемо |
2 особа | розгасатимеш | розгасатимете |
3 особа | розгасатиме | розгасатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгасав | розгасали |
Жіночий рід | розгасала | |
Середній рід | розгасало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгасаймо | |
2 особа | розгасай | розгасайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгасаючи | |
Минулий час | розгасавши |