розговини
РОЗГОВИНИ, вин, мн., церк. 1. Дія за знач. розговлятися. От, як перецілувались усі, та й не розходяться, ждуть розговин (Кв.-Осн., II, 1956, 114).
2. Перший день споживання скоромної їжі після посту. У його [хазяїна] ..розговини, великдень, вшестя, клечальна неділя, зелені свята.. Це такі, що обов'язково, - хоч лусни, а випий (Вишня, І, 1956, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розговини | |
Родовий | розговинин | |
Давальний | розговинам | |
Знахідний | розговини | |
Орудний | розговинами | |
Місцевий | на/у розговинах | |
Кличний | розговини |