розгримований
РОЗГРИМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгримувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розгримований | розгримована | розгримоване | розгримовані |
Родовий | розгримованого | розгримованої | розгримованого | розгримованих |
Давальний | розгримованому | розгримованій | розгримованому | розгримованим |
Знахідний | розгримований, розгримованого | розгримовану | розгримоване | розгримовані, розгримованих |
Орудний | розгримованим | розгримованою | розгримованим | розгримованими |
Місцевий | на/у розгримованому, розгримованім | на/у розгримованій | на/у розгримованому, розгримованім | на/у розгримованих |