розгромлений
РОЗГРОМЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгромити. Містечко розгромлене, перетворене в пустку (Гончар, III, 1959, 65); «Правда» розгорнула широку нелегальну організаційну роботу. До відновлення діяльності Петербурзького комітету, розгромленого після Празької партійної конференції, редакція газети була практичним керівним колективом для місцевої організації РСДРП (Ком. Укр., 5, 1962, 44); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (Довж., І, 1958, 314); // розгромлено, безос. присудк. сл. Приміщення комітету розгромлено. Але сам комітет - живий! Діє! (Головко, II, 1957, 620); Бої під Києвом у липні - вересні 1941 року на 83 дні прикували великі сили німецької армії. Було розгромлено 10 добірних кадрових дивізій фашистів (Рад. Укр., 6.XI 1961, 3).
2. у знач. прикм. Який зазнав поразки, потерпів під розгрому. Розгромлені лицарі зійшлися.. в лісі коло Ведмедевої гаври і почали пригадувати, які-то страховища перетерпіли вони в тій війні (Фр., IV, 1950, 90).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розгромлений | розгромлена | розгромлене | розгромлені |
Родовий | розгромленого | розгромленої | розгромленого | розгромлених |
Давальний | розгромленому | розгромленій | розгромленому | розгромленим |
Знахідний | розгромлений, розгромленого | розгромлену | розгромлене | розгромлені, розгромлених |
Орудний | розгромленим | розгромленою | розгромленим | розгромленими |
Місцевий | на/у розгромленому, розгромленім | на/у розгромленій | на/у розгромленому, розгромленім | на/у розгромлених |