розгрібати
РОЗГРІБАТИ, аю, аєш і діал. РОЗГРАБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРЕБТИ, бу, беш і діал. РОЗГРАБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розгортати, розкидати що-небудь ногами, руками, лопатою, граблями і т. ін. Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав (Гл., Вибр., 1951, 102); Райко взяв паличку й став розгрібати багаття (Вас., І, 1959, 144); Як дика кицька пазурами, почала [Маріора] розграбувати пальцями землю під кущем (Коцюб., І, 1955, 217); Чорні, сиві смушеві шапки, жіночі хустки так і ворушаться, як ота комашня, коли розгребеш її гніздо (Н.-Лев., І, 1956, 58); Курка не з'їсть, доки не розграбає (Номис, 1864, № 12271); Софія розгребла в лунці землю (Донч., Дочка, 1950, 28).
2. тільки недок. Розгортати воду, пливучи. Запрацював [Сеспель] руками, розгрібав і бурунив воду, а тіло однак безнадійно йшло на дно (Збан., Сеспель, 1961, 411).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрібаю | розгрібаємо |
2 особа | розгрібаєш | розгрібаєте |
3 особа | розгрібає | розгрібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрібатиму | розгрібатимемо |
2 особа | розгрібатимеш | розгрібатимете |
3 особа | розгрібатиме | розгрібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгрібав | розгрібали |
Жіночий рід | розгрібала | |
Середній рід | розгрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрібаймо | |
2 особа | розгрібай | розгрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгрібаючи | |
Минулий час | розгрібавши |